Люди не вмиратимуть через відсутність донорів - бо органи друкуватимуть на 3D-принтерах - експерт

3D-друк авто, літаків, будинків і протезів. Українці створюють 3D-принтери власного виробництва

Індустрія 3D-друку: третя промислова революція і прорив у медициніi

|| 0:00:00

...

Гість програми "Молодь Плюс": Марес Шамжи, експерт із 3D-технологій

Індустрія 3D-друку: третя промислова революція і прорив у медицині

Уявіть ситуацію: до вас прийшли гості, і не вистачає стільця.Ви підходите до маленького пристрою і друкуєте собі новий. Це - не далеке майбутнє, а картина з 2020 року, каже директор проектів із адитивних технологій Марес Шамжи. Таким самим реальним є друк авто, літаків і навіть людських органів, каже він. Крім того, на нас вже чекає і 4D-друк, коли модель "роздруковує" сама себе.

- Чому говорять про нову промислову революцію у зв'язку з 3D-друком?

- Тому що друга промислова революція вже пройшла, і ми всі до неї вже звикли. Чому третя? Це не якийсь інформаційний привід, це - наше майбутнє, коли ми зможемо роздруковувати вже будь-які об'єкти, і ми говоримо зараз як про друк домогосподарки собі якихось дрібних приладів, так і про друк авто, літаків, будь-чого. Це і є третя промислова революція.

- Які найпоширеніші сфери, де використовується вже 3D-друк?

Марес Шамжи

x

Марес Шамжи

- Мені легше назвати ті сфери, в яких не використовується 3D-друк. Насправді, якщо говорити про найпопулярніші, найпередовіші, то це медицина, це несерійне виробництво будь-яких частин. Наприклад, зараз Голлівуд яскраво використовує 3D-друк у своїх фільмах. Тому, що це прискорює виробництво якихось запчастин, складних частин архітектурних будівель. У тому числі архітектура. Абсолютно будь-яка сфера зараз використовує 3D-друк. В тій чи іншій мірі, але зараз використовує.

- Ви назвали медицину. Йдеться про протези або навіть вирощення органів?

- В медицині - абсолютно все, починаючи від протезів. До речі, наш український хлопець, який навчається в Києві (Віктор Баклан - ред.), створив протез, який презентували герою АТО. Протез повністю функціонує. Вартість його виробництва на той момент доходила до 200 доларів, але якщо це зробити виробництвом - зменшилася б до 100 доларів. І такий же функціонал, аналогічні протези за кордоном можуть коштувати 1000-2000. Ну, на жаль, це далі не пішло. Це приклад протезів.

Фото: Віктор Баклан

Є приклади використання в зубному протезуванні, стоматології. Є також інноваційний 3D-друк в медицині - коли вже друкується печінка, друкуються окремі частини тіла. Остання новина про те, що на пацюку роздрукували вухо. Тобто, якщо воно зараз приживеться, це буде дійсно прорив.

- З чого йде друк в цьому випадку?

- У цьому випадку це беруться і хімічні склади, і мікроелементи, які за допомогою 3D-друку утворюють вже безпосередньо шкірні матерії, печінку і так далі. Це, дійсно, прорив. Я не беруся говорити про те, що ми буквально завтра вже зможемо це здійснювати, але за останні 10 років, як тільки почалася дійсно серйозна робота 3D-друку, в медицині ми зробили величезний прорив.

- Можливо, це не так важливо, але дуже цікаво і симпатично - як використовується 3D-друк в харчовій промисловості?

- Так, я особисто знайомий з іспанським СЕО компанії, який створив перший принтер для харчової промисловості. До речі, на 3D-Print Conference Kyiv в 2015 році був представлений перший, що найголовніше, український продуктовий шоколадний принтер.

Берлінський магазин солодощів друкує цукерки на 3D-принтеріi

|| 0:00:00

...

У Берліні відкрилася кондитерська, що друкує на 3D-принтерах солодощі за індивідуальним замовленням. (Відео Reuters)

- Космічна сфера Вже використовують 3D-друк і там. Але для чого?

- Так, фахівці NASA: проект називається X-space. Всі ЗМІ вже встигли розповісти, що NASA запустили принтер в космос, аби друкувати не тільки їжу, а й якісь окремі запчастини, які в довгих польотах мають властивості зношуватися. Це пілотний проект, майбутнє у нього величезне. Уявляєте, нам вже не потрібно повертатися, щоб поповнювати якісь запаси. Ми можемо космонавтів відправляти на тривалий час і зменшувати, в будь-якому випадку, час, який вони витратять на своє якесь дослідження. Це дуже перспективно, це дуже круто, але поки про це потрібно говорити обережно, бо це поки більше інфопривід - зараз це ще не використовують.

-Такі заняття для дітей на 3D-принтері, як у Київському палаці дітей та юнацтва, незабаром можуть бути і в школах?

- І можуть, і повинні бути тому, що уроки праці вже давно не відповідають вимогам часу - збирати табуретки, на щастя чи на жаль, через 10 або й 5 років вже не буде ніякої необхідності. Коли їх можна відмоделювати, зробити свою унікальну модель, і ось уже маленький росте у нас дизайнер. І в Україні я хочу, щоб це тільки розвивалося. Тільки тут потрібна державна допомога для того, щоб вже з ранніх років у нас росли молоді модельєри, які зараз в Європі і в світі на вагу золота, які отримують зарплати вище, ніж ІТ-фахівці.

- Тобто це людина, яка від початку може створити свою 3D-модель чогось?

Вірно. Це та людина, яка може з нічого, сидячи за комп'ютером, створити будь-яку модель. Ми зараз говорили про табурет або який-небудь предмет. Це людина, яка може створити автомобіль, або (ми говорили про медицину) це людина, яка зможе роздруковувати печінку або щось ще.

- Розвиток цієї сфери в Україні іде, але наскільки швидко? Чи встигаємо ми за всім світом?

- Ні, ми пасемо задніх. Але, вибачте, ми до цього звикли. І наша мета - трошки прискорити цей процес. І гарна, і позитивна тенденція є. Якщо ми візьмемо за початок історії 3D-друку в Україні 2014 рік, коли було проведено перший захід, коли ми змогли зібрати всіх фахівців разом, то в 2015 році вже сам масштаб виріс рівно в 4 рази. Тобто, крім українських фахівців, українських компаній, яких додалося, до нас уже приїжджають китайці, приїжджають представники з Німеччини. Вони вже зацікавлені в нашому ринку, а це - найкращий показник, коли приїжджають інвестори, коли приїжджають отримувати у нас досвід.

- Наскільки я знаю, на одній з таких конференцій було створено проект пам'ятника Небесній сотні, надрукований так само на 3D-принтері.

- Так, із гордістю можу сказати, що це робота нашої команди. У 2015 році на 3D-Print Conference Kyiv ми відмоделювали пам'ятник Небесній сотні. Брали участь тільки українські фахівці. Ми зробили конкурс і кращу роботу роздрукували.

У Києві презентували прототип пам'ятника Небесній сотніi

|| 0:00:00

...

10 вересня в НСК "Олімпійський" відбулася презентація прототипу пам'ятника Героям Небесної сотні, надрукована за допомогою технології адитивного виробництва (3D). Директор проекту говорить про реальне її втілення в Києві за півроку. Наразі проект розглядають на рівні місцевих органів влади.

- Чи буде він стояти десь в Києві чи в якомусь музеї?

- Це найболючіше питання, яке можна було поставити, бо ми зв'язувалися з київською мерією. У нас були якісь зрушення, але в останній момент це все зависло. Хоча ми б дуже хотіли, щоб цю роботу розглянули вже як друк великого повноцінного пам'ятника. Бо я поки, якщо брати Київ, не бачив якоїсь гідної альтернативи або взагалі пам'ятника нашим героям.

- На початку 2000-х з'явилась ідея, що можна і потрібно викладати все в інтернет у відкритий доступ. Як Ви ставитеся до цієї ідеї?

- У неї є як величезні плюси, так і ось цей момент з приводу виготовлення зброї. Плюси величезні, бо кожна людина, як я говорив раніше, може стати дизайнером. Він, якщо хоче, може ділитися своєю моделлю.

- Або взяти чиюсь чужу і роздрукувати щось вдома?

- Так, абсолютно. Тобто, момент про те, що кожен з цих дизайнерів захоче монетизувати роботу чи ні - це його справа. Якщо він виклав її у вільний доступ, то всі можуть цим користуватися, але момент, що кожен може відмоделювати модель пістолета, автомата або будь-якої іншого зброї і це буде непідконтрольне ніяким спецслужбам або комусь ще, бо, грубо кажучи, ми можемо зараз завантажити цю модель, роздрукувати її і піти додому зі зброєю.

- Ніяк не можна це контролювати?

- На даний момент переглядають всі роботи. Є перелік сайтів, на які вони викладаються. І там зараз є жорсткий контроль за моделями, щоб вони ніяк не могли завдати шкоди, стріляти або щось ще. Це відстежується. Просто ми повинні розуміти, що, як відстежується, так і, напевно, є шпаринки - не такі великі портали, а якийсь торрент, закритий, в якому також обмінюються цими моделями, просто ми про них не знаємо.

- Які ще недоліки в 3D-друку?

- Є проблема в тому, що це, більшою мірою, виробництво невеликих серій.

- Тобто фабрику в Китаї поки не замінять на 3D-принтери?

- Абсолютно ні. Тобто 3D-друк на даний момент більше мистецтво, це індивідуальні роботи і це прототипування. Але, якщо ми вже говоримо про великі масштаби, про якісь тисячні на годину, на день партії, то ні - 3D-друк до цього ще не доріс, це буде набагато дорожчим і витратним за часом.

- До 2050 року, за даними експертів DHL, вже кожна сім'я країн розвиненого світу буде використовувати 3-вимірний друк у домашніх умовах. На Вашу думку, скільки пройде часу до такої картинки, намальованої нам деякими експертами?

- Ви знаєте, в кожного експерта - свої цифри. Якщо говорити суб'єктивну думку про те, коли 3D-принтер доросте до рівня мікрохвильовки - коли ти підійшов, вибрав собі щось цікаве і натиснув на друк, то я вважаю, що не потрібно буде чекати 50-го або 30-го року, до 2020-го - максимум 25-го року це вже буде доступно, і вже технологію доведуть до простого користування.

- Виростили шматочок печінки, починається розвиток друку металу... Яким Ви бачите майбутнє 3D-друку.

- Красиве яскраве майбутнє. Вже говорять і про 4D-друк. Це коли сама модель роздруковує далі себе. Це зараз перебуває на рівні фантастики, футурології, але зараз про це замислюються. Якщо ми знову ж повернемося до медицини, то не буде необхідності в донорах, не будуть вмирати люди через те, що не вистачає донорів. Якщо ми говоримо про зведення будинків: китайці зробили проект, і не тільки китайці - зараз в Арабських Еміратах шейхи замовили собі досить крутий, цікавий проект. Можна побудувати село за тиждень.

Марічка Набока

У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті "Громадський захисник", журналах "Книжник-review", "Київська Русь" та інших виданнях. Працювала в програмі "Підсумки" на телеканалі Ера. На Радіо Свобода - з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.


ОРИГИНАЛ СТАТЬИ Что бы добавить комментарий, нужно ВОЙТИ / ЗАРЕГИСТРИРОВАТЬСЯ
РЕКОМЕНДУЕМЫЕ СТАТЬИ